Заклик до патріотів

         ...Якось влітку 1950 року спецпідрозділ МГБ в складі роти з декількома собаками виявив групу оунівців чисельністю 4 чоловіки і розпочав јх переслідування. Оунівці спочатку перестріляли собак, а потім, відчуваючи, що від переслідування јм не відірватися, заскочили в одну з хат хутора, який
опинився по дорозі. Оунівці дали бій.

         Підходив вечір, треба було виграти час, і вже потім вночі прориватися. Довго гриміли постріли на хуторі. Оунівців було четверо, Але вогонь вівся з семи точок. Нічого не міг зрозуміти Селіванов. І все з’ясувалося тільки через декілька годин, коли закінчилися набої і гранати у тримаючих оборону. Солдати увірвалися в хату, де декількох людей було поранено пострілами з пістолета чотирнадцятирічним підлітком, який лежав біля вікна з перебитими кулями ногами. Поруч з ним був автомат з порожнім диском. Це була остання жива людина в хаті. Крім чотирьох оунівців, з
виявлених в хаті після бою ще трьох автоматів стріляли старенька жінка, јј дочка та син-підліток, який залишився живим. Ось чому вогонь вівся одночасно з семи точок.

         Під час цього бою Селіванов втратив вісьмох солдат. Кілька людей було важко поранено. Осліплений гнівом майор витяг хлопчика на вулицю і тут же біля хати його розстріляв...”

         Так боротьбу наших предків за Україну описують јј вороги – бувші емгебісти (Г.Санніков ”Большая охота”). Так воювали наші діди. Так вони помирали за нашу Батьківщину.