Зрители старшего поколения прекрасно помнят Вейланда Родда
(старшего), которые приехал в СССР в начале 30-х годов с белой
женой-пианисткой и играл всех негров во всех советских фильмах: это и
“Пятнадцатилетний капитан”, и “Миклухо-Маклай”, и “Цирк”, и “Встреча на
Эльбе”. Больше негров среди актёров не было, а потому режиссёры
приглашали сниматься только его, причём ставку ему платили повышенную.
Вейланд этот, между тем, был довольно дотошным и прижимистым человеком.
Во
время съёмок фильма “Остров сокровищ” на Одесской киностудии он счёл,
что ему заплатили слишком мало и устроил в бухгалтерии скандал: дескать
расизм, обсчитали и обидели!..
На что скромный бухгалтер, показав ему ведомости и бухгалтерские документы, горько заметил:
- Вы получаете по семьсот рублей за съёмочный день, а я, главный
бухгалтер, горбачусь за шестьсот рублей в месяц. Так что очень ещё надо
посмотреть, кто из нас двоих настоящий негр.
четвер, 28 липня 2011 р.
середа, 20 липня 2011 р.
Згадалося...
Їхав я поїздом Шепетівка-Ів.-Франківськ з Франика. В сусіднє "купе"
прийшли два молодика-москаля(вид "гопнік звичайний"). На підпитку і
принесли з собою "снаряд" горілки і по пиву. Справилися з цим усім
швиденько і почали дебоширити і матюкати всіх кругом. На вічливі
прохання людей і провідника посилали всіх на**й звичайно ж "псячою
мовою". На якісь станції прийшов начальник поїзда(дебелий дядько-козак
років 40) який швиденько кулаками пояснив їм їхню "неправоту". Коли
доїхали до Коломиї то по них прийшов наряд. Це треба було бачити: обдва
гопи ревно плакали і чистою українською просили щоб їх більше не били, і
що вони чемно доїдуть до Тернополя.
Мораль - "бітіє опріділяєт сознаніє" (с)
П.С. Обидва "товариші" були з Донецька. Отак мабуть і з"являються історії про "западенців-бандерівців" ))
баш
принесли з собою "снаряд" горілки і по пиву. Справилися з цим усім
швиденько і почали дебоширити і матюкати всіх кругом. На вічливі
прохання людей і провідника посилали всіх на**й звичайно ж "псячою
мовою". На якісь станції прийшов начальник поїзда(дебелий дядько-козак
років 40) який швиденько кулаками пояснив їм їхню "неправоту". Коли
доїхали до Коломиї то по них прийшов наряд. Це треба було бачити: обдва
гопи ревно плакали і чистою українською просили щоб їх більше не били, і
що вони чемно доїдуть до Тернополя.
Мораль - "бітіє опріділяєт сознаніє" (с)
П.С. Обидва "товариші" були з Донецька. Отак мабуть і з"являються історії про "западенців-бандерівців" ))
баш
Підписатися на:
Коментарі (Atom)