четвер, 24 квітня 2014 р.

Україна надзвичайна. Неймовірні факти про Україну, які мало хто знав (частина 4)

Неймовірне про Україну


ОЛЕШКІВСЬКА ПУСТЕЛЯ. Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні.
Олешківські піски складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами») висотою близько 5 м з негустою рослинністю. Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки), за 30 км на схід від м. Херсон. Дніпровські піски існували здавна, але Олешківська пустеля у нинішньому своєму вигляді з’явилася порівняно нещодавно: через випасання величезних отар овець у ХІХ ст., які знищили траву, звільнилися піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися.
Олешківські піски за температурним режимом та кількістю опадів можна швидше віднести до напівпустель. Влітку пісок нагрівається до 70 градусів. Трапляються тут піщані бурі.
В пустелі на глибині 300-400 м існує прісне підземне озеро з дуже смачною водою. Проте науковці дослідили, що масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень води знизиться, і ліси, які насаджені довкола пустелі, не зможуть стримувати піски. До найближчого населеного пункту – близько 7 км.
Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбування льотчики з країн Варшавського договору. У зв’язку з цим було обмежено наукове дослідження регіону. І зараз у пісках знаходиться значна кількість снарядів, що не розірвалися.

Україна надзвичайна. Неймовірні факти про Україну, які мало хто знав (частина 3)

Цікаві історії / особистості


Пабло Пікассо був у захопленні від робіт української художниці Катерини Білокур (1900-1961). Коли в 1954 р. він побачив її роботи на виставці, то сказав, що вони геніальні і порівняв Катерину Білокур з відомою всьому світові художницею Серафін Луіс.

Україна надзвичайна. Неймовірні факти про Україну, які мало хто знав (частина 2)

Унікальні факти про Україну

Першим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, що була заснована у м. Острог князем Костянтином Острозьким у 1576 р. Тоді це були єдині вищі навчальні заклади у східнослов’янському світі.

Найдовша печера України носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі. Це гіпсова печера на глибині 20 м протяжністю 216 км. Найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю взагалі, вона поступається лише Мамонтовій печері в США.
В Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

Україна надзвичайна. Неймовірні факти про Україну, які мало хто знав (частина 1)

опубліковано
ukraine
Не дивлячись на те, що з усіх боків українцям намагаються довести, що вони ні на що не здатні, що найкращий вихід для них – «валити з цієї країни якомога швидше», що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати, цифри статистики та факти говорять нам речі абсолютно протилежні, повідомляє rama.com.ua.

середа, 23 квітня 2014 р.

Розмова з рідними по той бік барикад.

Зробила я репост даної статті:

"От подписчика ОРАНЖ

Многие мне пишут с вопросом :" Почему ты русофоб?".

Ну во-первых я не русофоб, а быдлофоб и я не виноват, если 70 процентов данной страны таковыми являются.

Почему я сделал такие выводы? Я посмотрел вчерашнюю программу "Познер" с А.Дугиным . И я понял что вот это и есть лицо современной России, его мысли реально поддерживает большинство населения страны. И это ужасно.

Они считают, что право на жизнь, права человека, свобода слова etc. Это что-то ужасное, что нужно искоренить и это чуждо русскому ( и кто после этого еще русофоб? :D ) .

Знаете как в цивилизованном обществе таких людей называют? Маргиналы. И к сожалению Россия, на мой взгляд, сейчас страна маргиналов , где всякие фрики типа: Мизулиной, Милонова, Дугина, Энтео и т.д. живут хорошо-богато. А остальные в ГУЛаге.

И в последнее время в связи с вакханалией в Крыму, те люди которые имеют другую позицию и критикуют власть зовутся ФОШИЗДАМИ, 5-я колонна, агентами ЦРУ/Моссада/МИ-5 etc. И я этим "людям" всегда говорю: "Вы читали Лермонтова?" "Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ...". Он тоже был Русофобом, 5-й колонной ?

Подумайте над этим. Думать полезнo.
"

і панєслась:

"Оттуда:
Почему вам так сложно признать что вы таки русофобы? Нет нужно доказывать всем с пеной у рта, что вы не таковые, и тут же поносить русских людей. Саш вот хорошо, я не лезу в вашу политику и внутренние дела, в твои предпочтения, но негодованию моему нет предела видя все эти оскорбления в сторону русских. И да было бы от кого! Я бы поняла от чопорного англичанина, так нет ведь, нас пытаются унизить Украинцы, которые в сущности такие же с теми же проблемами! Тем же алкоголизмом , тем же ворующими чиновниками, теми же некультурными 70% населения. Ну ведь смешно же ну!!! "Мы не хотим ссориться с вами родными, на те ка почитайте какое говно мы про вас постим"

У 1931 році в СРСР українців було більше, ніж росіян.

Отак от шановні!

У 1931 році в СРСР українців було більше, ніж росіян. За шість років зникло 55 мільйонів.

Така цифра вказана у книзі “На велікой стройкє”, виданій 1931 року в Ленінграді. Такі ж дані подані у першій радянській енциклопедії 1926 року. Ні цієї енциклопедії, ні книги немає в жодній бібліотеці в Україні. Вдалося відшукати “На великой стройке” у Москві. Нам надіслали копії, на яких добре видно цифри 81 мільйон. Слід зазначити, що сюди не ввійшли українці Галичини, яка перебувала у складі Польщі. Вже наступний перепис населення 1937 року вказує, що українців в СРСР є 26 мільйонів.
- Куди поділися всі інші? Знаючи такі цифри, ще жахливішими постають репресії 1930-х років.

четвер, 17 квітня 2014 р.

Москва готувалася до війни з Україною ще 5 років тому.

Принаймні, про це свідчить чтиво північно-східного сусіда
Сергій Руденко
У 2009 році в Росії вийшла серія книжок про українсько-російську війну. Тоді вихід цього чтива сприймався як чергова маячня "старшого брата". "Поле боя – Украина. Сломанный трезубец", "Русско-украинские войны", "Война 2010. Украинский фронт" – назви цих книжок п’ять років тому сприймалися як чергова хвороблива уява росіян.

Утім, події останніх кількох місяців засвідчили: Росія довго і ретельно готувалася до окупації частини України. Книжкам у цих планах, очевидно, було відведено особливу роль.

Ось анотація до книжки Георгія Савицького "Поле боя – Украина. Сломанный трезубец":

"2010 год. Спровоцировав массовые беспорядки, "оранжевые" нацисты развязывают на Украине гражданскую войну. При помощи "миротворческого контингента" НАТО, под прикрытием американской авиации и бронетехники западноукраинские каратели с трезубцем на погонах начинают истреблять русскоязычное население, стирая с лица земли целые города. Гибнет в огне Полтава, разрушен до основания Днепропетровск. Все Левобережье, Крым и Новороссия поднимаются против оккупантов. Россия помогает бойцам Сопротивления новейшим вооружением, добровольцами и военными советниками..."

А ось анотація Федора Березіна "Война 2010. Украинский фронт":

"Над всей Украиной безоблачное небо..." И в этом небе безнаказанно хозяйничает натовская авиация. А мировая "либеральная" печать помалкивает о начавшемся вторжении. И нет приказов на развертывание систем ПВО. Но есть офицерский долг и боевая техника советского производства. И есть Россия, которая обязательно придет на помощь...

Третья мировая война на пороге! Мировой пожар начнется на Украине. Вооруженный конфликт, вспыхнувший в Крыму, грозит перекинуться на всю Европу. И Россия не остаться в стороне от решающих событий. Главным фронтом будущей войны станет Украинский фронт!"

У 2014 році у того ж Федора Березіна вийшла книга "Украинский фронт. Красные звезды над Майданом".

Для Росії гуманітарна експансія в Україну була, є і залишається не менш важливою, аніж військова інтервенція. Гуманітарну війну Росії, на жаль, ми програли. Нам згодовували їхні серіали, книжки, музику. Нас просто знищували.

Гуманітарною ж інтервенцією можна вважати:

- руйнування української системи освіти Табачником;

- спроби за допомогою проросійських політиків надати російській мові статусу другої державної;

- державний патронат і протекція Московського патріархату;

- перехід під контроль російських видавництв найбільшої книжкової мережі України.

Згадане тепер виглядає як частина великого плану Росії щодо розвалу України. Плану, в якому всім – від Віктора Януковича до парламентських клоунів Олега Царьова та Вадима Колесніченка – було відведено свою роль – роль зрадників і руйнівників власної держави.

середа, 16 квітня 2014 р.

ПІД ЗНАКОМ УКРАЇНОФОБІЇ

«Украинцы являются трусливой, неблагодарной, ноющей нацией, получив­шей неожиданную свобо­ду и воздыхающей за без­заботными и в меру сыты­ми деньками рабства... Их, конечно, трудно назвать великой нацией».
Ця люта брехня про героїчну й велику україн­ську націю (до речі, першонацію світу — з коріння Мізинської культури) на­лежить нинішньому дер­жавному діячу, екс-голові СБУ, екс-народному депу­тату України Олександру Турчинову. Цитату взято з його претензійної та єзуїт­ської статті «Аутодафе», що друкувалася понад два роки тому в газеті «Вечер­ние Вести» № 141 від 19 — 25 вересня 2003 року. Не дивно, що вона викли­кала обурення всієї україн­ської громади. Адже на­родний депутат України паплюжить українську на­цію — велику націю Свя­тослава Хороброго і Яро­слава Мудрого, Петра Сагайдачного   і   Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки і Марії Заньковецької, Миколи Міхновського і Степана Бандери, Вячеслава Чорновола і Василя Стуса.

вівторок, 15 квітня 2014 р.

Про «пятый пункт» и пятую колонну.

Чечня, Алхан-Юрт, 2-я чеченская война, старший сержант Бабченко (крайний справа) с сослуживцами. 23 февраля 2000 г. /фото: из личного архива Аркадия Бабченко

Меня зовут Аркадий Аркадьевич Бабченко. Мне тридцать семь лет, образование высшее, женат, воспитываю дочь.
Когда мне было девятнадцать, Родина обула меня в кирзачи, сунула в руки автомат, посадила на броню и сказала: "езжай". И я поехал. "Восстановление конституционного строя" - так эта война называлась тогда.

неділя, 13 квітня 2014 р.

Занятнєнько...


Юрій Валін, книга "Окраїна", фантастика про паралельні світи за 2012 рік, деякі цитати з книги:
- УНИАН – «Бежавший орангутанг-душитель наконец настигнут и расстрелян бойцами «Беркута» в дачном поселке у Ильичевска».
- УНИАН – «Беспорядки в Феодосии и Бахчисарае не носили национальной окраски. Многочисленность жертв объясняется лишь возмутительно запоздалым вмешательством войск Черноморского флота РФ».
і ще деякі моменти, тре буде пачітать повністю.

А ще мій брат читав одну книженцію, теж фантастика, де розповідалось про те що Дніпрогес знесло чи то від старості чи ше чогось і витекло все те, що осіло на глибині від Чорнобиля по узбережжям (Центральна Україна) завелись всякі мутанти, Крим вимер, а на Сході утворилась Донецька республіка, Захід приєднався до НАТО.

А ще я перекидаючи свої записи з ВК в блог теж багато чого такого наводящєго на певні думки перечитала заново освіживши пам"ять, подивилась старі відео російських новин, над якими раніше сміялась, і шось стає від висновків взагалі ніфіга не смішно...

А у вас виникають якісь паралелі, якщо позгадувати?

Я не про містічєскій фактор, а про те, шо росіян цим гівном вже давно годують...

четвер, 10 квітня 2014 р.

Примирение не для всех

6th-May-2011 04:33 pm
По этому поводу я хотел поначалу высказаться в посте про Новочеркасск, но в итоге решил склепать отдельную статью. Уж больно важная и актуальная для нас тема, особенно в свете последних событий.

К регулярным обвинениям в любви к фашистам со стороны России у нас, наверно, привыкли уже все. В преддверии 9 мая у северных соседей регулярно происходят обострения на этой почве, и нам в очередной раз напоминают о недопустимости реабилитации воинов УПА, Шухевича, Бандеры и прочих тех, кто в свое время не воевал на стороне СССР и не славил Сталина на полях сражений. За компанию частенько достается и Петлюре, который к событиям второй мировой отношения и вовсе не имел, однако российским министерством пропаганды также причислен к когорте военных преступников, фашистов и предателей, поскольку посмел в свое время воевать за независимую Украину. Любые попытки поставить под сомнение советскую трактовку событий 20 века воспринимаются Россией как агрессия и предательство, причем, если одним такое вольнодумство прощается, то Украине в этом плане уделяется особенно пристальное внимание.

Лінгвоцид


"Втручання у структуру та функціонування української мови розпочалося ще в царській Росії. "Дбала цензура навіть про чистоту і нашої вкраїнської мови, — вона не дозволяла неологізмів, не допускала нових слів, що показують якісь культурні розуміння..." (І.Огієнко). У п'єсах допускалося вживання української мови лише персонажами-селянами. Друкувати українські тексти, дозволені цензурою, можна було тільки російським правописом, "єрижкою". Однак тотальний наступ на структуру української мови почався в Країні Рад.
Однією з догм XIX століття було твердження про злиття народів у єдину загальнолюдську націю з загальнолюдською мовою. За практичне втілення цієї догми у життя взялись російські більшовики. У їхній реалізації прогрес справді набув вигляду "язичницького ідола, котрий не бажав пити нектар інакше, ніж із черепів убитих" (А.Камю). На цвинтарі мов мала торжествувати Мова. Але оскільки "доля утопії — у служінні цинізмові" (А.Камю), то на роль Мови була призначена одна з мов, причому та сама, заради якої заборонялись усі інші мови в добільшовицькій Росії.

Про русифікацію Білорусії (дві державних мови)

Прабчце што па-беларуску(бо я хачу напісаць шмат,а па-вашаму шчэ цяжкавата мне будзе...)

У нас у краіне такая сітуацыя.Я нарадзіўся 18 кастрычніка(жовтня) 1991 года.Дзякуй Богу,я нарадзіўся ў Нелалежнай Рэспубліцы Беларусь.Нашу незалежнасць мы атрымалі 25 жніўня(серпня) 1991 года.19 верасня 1991 года ў нас зацвердзілі назву краіну Рэспубліка Беларусь(скарочана Беларусь) і дзяржаўныя сімвалы:бел-чырвона-белы сцяг і герб "Пагоня".
Мне пашчасцілі хадзіць у беларускамоўны садзік,хаця тады гэта было не дзіва.У 1994 годзе ў нас 80% школ былі беларускамоўныя.Хоць ва ўладзе ў нас пасля развала СССР засталіся камуністы,тыя хто кіраваў у СССР,але пад ціскам моцнай парламенцкай апазіцыі БНФ у нас ішоў працэс беларусізацыі.Не ўсе ўспрымалі гэта добра,шмат хто з бацькоў ладзіў бастоўкі ў школа,патрэбаванні таго каб іх дзіця навучалася па-расейску.Гэта потым і прывядзе да страшных вынікаў.У 1994 годзе ў нашай краіне 14 квітня зацвердзілі Канстытуцыю РБ.Па гэтай Канстытуцыі ў нашай краіне з'явіўся пост прэзідэнта і 10 ліпеня ў нас адбыліся выбары.На іх выйграў былы кіраўнік калгаса,надзральнік.Гісторык па адукацыі(другая адукацыя атрымана завочна,эканаміст) Аляксандр Рыгоравіч Лукашэнка.Ну і 14 мая 1995 года па інцыятыве Лукашэнка ў нашай краіне адбыўся рэферэндум.На ім у нас зрабілі другой дзяржаўнай мовай расейскую,вярнулі змененую савецкую сімволіку(чырвона-зялёны сцяг,але ужо без серпа і молата і герб савецкі,таксама без серпа...).Гэта быў жах.Адразу пасля гэтага ў нас пачалася палітыка РУСІФІКАЦЫІ.Беларуская мова выцяснялася з універсітэтаў,школ,садкоў(памятаю гэты час...).Усе намаганні якія былі прыкладзены да адраджэння беларускай мовы былі знішчаны ўшчэнт.
Якая ў нас сёння сітуацыя праз 14 год пасля рэферэндума.На беларускай мове амаль няма ніякай дакументацыі,няма ніводнага беларускамоўнага канала,працэнт беларускамоўных школ складае 20%(але яны знаходзяцца пераважна ў вёсках і штогод працэнт гэты змяншаецца).Бываюць нават выпадкі,калі чалавек які з'яўляецца беларускамоўным,павінен перавучацца,бо на працу яго не возьмуць.Ніякай роўнасці моў у нас НЯМА.Гэта ўсё прывяло да знішчэння нашай РОДНАЙ МОВЫ!У гэтым ёсць крышачку віна той палітыку беларусізацыі,яна была занадта спатанная,хуткая...Трэба было гэта ўсё рабіць паступова,і шмат людзей гэта адштурхнула і яны пагэтаму прагаласавалі за Лукашэнка і выбралі ягоны курс на русіфікацыю.
Але апошнім часам у нас назіраецца адваротны працэс.Шмат моладзі пачынае размаўляць па-беларуску.Сярод інтэлектуальна развітой моладзі бытуе мода на беларускасць.Нашая інтылегенцыя становіцца беларускамоўнай:пісьменнікі,мастакі,дзеячы культуры-пачынаюць размаўляць па-беларуску.Але калі вы прыедзеце ў Беларусь то не пачуеце і не пабачыце мову.Таму што ў нас яна НЕ ПАДТРЫМЛІВАЕЦЦА дзяржавай.Ніхто з дзяржаўных дзеячаў ніколі не выступаў па-беларуску,бо ў нас калі ты размаўляеш па-беларуску значыьц ты супраць курса прэзідэнта,значыць ты супраць улады.
Вось так на Беларусі.Калі што пытайце,адкажу і раскажу пра Беларусь.
Напрыканцы хачу звярнуцца да вас з просьбай СУПРАЦЬСТАЯЦЬ любым выгукам вашых дзеячаў,якія стаяць за другую дзяржаўную мову.ГЭТА ПРЫВЯДЗЕ ДА СМЕРЦІ УКРАІНСКАЙ МОВЫ.Яна стане другаснай і гэта будзе проста катастрофай.Не паўтарацей нашых памылак.
З вялікай ПАВАГАЙ да украінскага народа та Украіны.
Зміцер з Гомеля,Беларусь.
22 квi 2009 о 18:06

неділя, 6 квітня 2014 р.

"Був Майданчик, був і Майдан, але буде ще Майданище" - козацький сотник Микола Бондар

Четвер, 03 квітня 2014 18:04





Автор: Сергій СТАРОСТЕНКО
Микола Бондар - сотник четвертої (козацької) сотні самооборони Майдану
Микола Бондар - сотник четвертої (козацької) сотні самооборони Майдану
Козацький редут - це четверта сотня самооборони Майдану. Вкомплектована з членів понад 30 козацьких організацій зі всієї України. "Козаки представлені майже в кожній сотні, але більшість зібралися в четвертій. Не висвячені в козаків, джури, теж є - в тому числі це хлопці, які примкнули до сотні вже в час Майдану", - пояснюють козаки. Був час, коли сотня до 200 членів доходила. "На час стояння Майдану не вживаємо алкоголь. Були такі, що провинилися - отримали покарання і ми з ними розпрощалися. Щоб попасти до нас, треба згодитися з правилами, які тут діють. Деякі щось чули про нас і хотіли сюди, а коли взнавали, що тут не вдасться лежати, як тюлень, ішли шукати щось своє", - розповідають члени залоги Козацького редуту. Більшість із них носять камуфляжну форму. Говоримо з 44-річним Миколою Бондарем. Він став сотником після того як попередній потрапив у аварію дорогою з Києва у Дніпропетровськ.


Наш хмельничанин, сотник Саша Абаєв, на Шустер Live

Наш хмельничанин, сотник Саша Абаєв, один з постраждалих 20 лютого на Майдані на Шустер Live.

Окремо уривки з Сашею (не всі, в повній версії він виступав більше)

четвер, 3 квітня 2014 р.

Небесна сотня. Зима, що нас змінила

ВЕСЬ БАНДЕРА В ДОКУМЕНТАХ НЮРНБЕРГСКОГО ПРОЦЕССА

Продолжая тему- О Степане Бандере, "совках" с еврейскими фамилиями, евреях, и героях Израиля:

Оригинал взят у dibrov_s в Бандера и Нюрнберг
На вчерашнем прямом эфире Игорь Розов, крайне негативно относящийся ко всему, связанному с именем Бандеры и тематикой УПА, произнес примерно следующее: "Надо было взять с собой несколько томов материалов Нюрнбергского процесса и зачитывать из них фрагменты".

В дискуссиях нередко можно услышать мнение, дескать, "УПА осуждена нюрнбергским трибуналом", а попытки ее героизации, дескать, являются "попыткой пересмотра итогов Второй Мировой". В ответ можно услышать, что "в решении нюрнбергского трибунала ОУН-УПА не упоминается".
На самом деле ситуация обстоит несколько иначе.